Щастя. Це коли ти можеш бачити рідні очі, доторкнутися до бажаного тіла, відчути доволі знайомий аромат.. Коли лише від одного погляду серце починає битися із новою силою, коли в обіймах ти забуваєш про час, про все навколо є лише ви, і хвилина щастя. Здається так буде вічно, обійми, поцілунки, слова про кохання, мрії про щасливе майбутнє... Але час іде, і не залишає надії на щось світле... починаються сварки, за сварками образи, за образами мовчання... Вона сумує, думає про свої помилки, але ні подзвонити.. ні написати не може. Гординя? Ні. Думка про те, що вона йому уже не потрібна.. З часом вона зрозуміє що так і є, йому не потрібні твої проблеми, твої друзі, твої переписки  з іншими хлопцями, йому не потрібна, ти! і все те, що зв*язане з тобою.... "забути все, забути всі зустрічі, всі слова, забути ті хвили коли здавалося, що счастя  так близько, воно поруч, тримає тебе за руку, і усміхається на сильному морозі.? забути?!
   Пережити! буде біла полоса, і счастя буде, хіх це все тимчасово....